Вівторок, 19.03.2024, 05:02  Мій профіль | Вихід | Вхід | RSS 

Комунальна організація "Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Шосткинської міської ради Сумської області"

Україна
Меню сайту
Категорії розділу
Новини [79]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 510
Святкуємо

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Цікаві статті

24 березня - Всеукраїнський день боротьби

із захворюванням на туберкульоз

Що необхідно знати про туберкульоз

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликається мікобактерією туберкульозу. За даними ВООЗ, кожні 4 секунди жителі Землі захворюють на туберкульоз, а кожні 10 секунд від цієї недуги помирає одна людина в світі. Щороку туберкульоз забирає життя в 2 млн. людей. Хвороба набуває агресивного характеру, все більше хворих виявляється з запізненням, з деструктивним процесом, що тільки збільшує епідеміологічну небезпеку.
Основним джерелом при туберкульозі є людина. Найбільш небезпечний хворий відкритою формою туберкульозу легень, який за добу з харкотинням може виділити 15 – 20 млн. збудників туберкульозу і заразити за рік 10 – 15 чоловік. Найбільш сприятливі до захворювання діти, які не мають повноцінного імунітету. 
Зараження людей може відбутися і від хворих туберкульозом тварин. Найбільшу епідемічну небезпеку становить велика рогата худоба, в основному корови, які можуть заразити людей через некип’ячене молоко, сир, масло, сире м’ясо, а також при безпосередньому догляді за ними.
Збудник туберкульозу стійкий до факторів зовнішнього середовища. В пилюці мікобактерія  зберігається до двох місяців, в молоці 18 днів, в маслі і сирі 200 днів, а в підвальному приміщенні до 6 місяців.
Шлях передачі інфекції при туберкульозі найчастіше аерогенний (90,0%). Інфікування відбувається через дихальні шляхи під час вдихання зараженого пилу або дрібних крапель харкотиння, що виділяються хворим під час розмови, при чханні, кашлі. Цей шлях особливо небезпечний за умов сімейного спілкування людей. В окремих випадках має місце  аліментарний або контактний шлях передачі.
Туберкульоз може тривалий час проходити замасковано, з незначними проявами хвороби: підвищена температура тіла, загальна слабкість, зниження апетиту, пітливість, особливо в ночі. Саме тому, виникає необхідність обстежувати людей практично  здорових. Туберкульозна інфекція вражає майже всі органи і системи організму, але частіше люди хворіють туберкульозом легень. Тому важливе значення має в профілактиці туберкульозу і ранньому його виявленні систематичне (щорічно або 1 раз в два роки) флюорографічне обстеження населення.
Лікування  туберкульозу тривале, комбіноване, поетапне. Важливе значення в боротьбі з туберкульозом має раннє виявлення хвороби. У дітей та підлітків це туберкулінові проби ( проба Манту), у дорослих – флюорографія. Чим раніше виявлений туберкульоз, тим швидше і успішніше він виліковується. У задавнених випадках хвороба має довготривалий,  тяжкий перебіг і може призвести до стійкої інвалідності чи смерті.
Профілактика туберкульозу – це в першу чергу ізоляція хворих бактеріовиділювачів від здорових людей. Дуже  вразливі  до туберкульозу діти, особливо не щепленні. Надійним засобом профілактики цієї хвороби у дітей є щеплення   БЦЖ-вакциною. У імунізованих дітей перебіг недуги  легший і хворіють вони значно рідше.  
Бувають випадки, коли при певних обставинах (погане харчування, виснажлива хвороба, нервові перенапруги, хронічні хвороби та шкідливі звички) опір організму до захворювання знижується. Тому необхідно зміцнювати свій організм, підвищувати його стійкість до захворювань, дотримуватись правил особистої гігієни, гігієни праці і відпочинку. Необхідно постійно займатися фізкультурою, раціонально харчуватись, частіше перебувати на свіжому повітрі, більше рухатись, рішуче відмовитись від шкідливих звичок.

 

Серед інфекційних захворювань, які офіційно реєструються в Україні, грип та ГРВІ в загальній сукупності становлять понад 90%. Кожного року практично кожний шостий мешканець України залучається до епідемічного процесу з грипу та ГРВІ. 

Згідно прогнозу ВООЗ на території України в епідемічному сезоні 2015–2016 рр. прогнозується циркуляція наступних штамів вірусів грипу:

– вірус A/California/7/2009 (H1N1) pdm09;

– вірус A/Швейцарія/9715293/2013(H3N2);

– вірус В/Phuket/3073/2013.

Найбільш уразливими категоріями населення при гострих респіраторно-вірусних інфекцій є групи медичного (хворі з хронічними захворюваннями, особи віком понад 60 років) та епідемічного (діти, вагітні, медичні працівники, вчителі, продавці, водії громадського транспорту та всі інші хто працює в багатолюдних місцях) ризику.

Джерелом інфекції при грипі є хвора людина. Особливо заразний хворий при грипі в розпал хвороби, в гарячковому стані. Період зараження продовжується в середньому 4-7 днів.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями, але є більш небезпечним через можливі ускладнення.

Захворювання на грип розпочинається раптово, різке підвищення температури тіла більше 38°С без інших супроводжуючих симптомів вже може свідчити про появу грипу. Хворі страждають на інтенсивний головний біль, загальну слабкість, біль у м'язах, біль у горлі, кашель, нежить, закладення носа, гіперемію кон’юнктив, сльозотечу.

При розвитку захворювання дотримуйтесь наступних порад, які допоможуть вчасно розпочати лікування і тим самим запобігти тяжким ускладенням, а саме:

- при перших симптомах застуди звертайтеся до лікаря, не чекайте, адже так можна втратити дорогоцінні години та спровокувати розвиток тяжких ускладнень (при підвищенні температури тіла вище 38 градусів консультація лікаря обов’язкова);

- не займайтесь самолікуванням;

- дотримуйтесь правил особистої гігієни;

- уникайте відвідування місць великого скупчення людей;

- підтримуйте чистоту в оселі, частіше проводьте вологе прибирання та провітрювання кімнат.

Пріоритетним засобом захисту населення є щеплення проти грипу!

Голокост - давно усталений термін, який означає масове знищення нацистами єврейського населення Європи (в перекладі з грецької це слово означає "цілопалення", інше значення - катастрофа). У 1933-1945 роках систематичним переслідуванням піддалися 60 відсотків єврейського населення Європи. На території колишнього Радянського Союзу загинуло близько двох мільйонів 900 тисяч чоловік єврейської національності. Відомо, що майже стільки ж чоловік єврейської національності пережило окупацію, скільки і загинуло. Кожному з тих, кому вдалося врятуватися, хтось допоміг сховатися, ризикуючи власним життям.

З 1953 року Ізраїль присуджує людям, що приховували євреїв в роки Голокосту, почесне звання Праведника народів світу. На сьогоднішній день у світі налічується близько 15 тисяч праведників, в тому числі близько 3,5 тисяч громадян колишнього СРСР.

1 листопада 2005 Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 60 / 7, в якій постановила, що день 27 січня буде щорічно відзначатися як Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. 27 січня був обраний тому, що саме в цей день в 1945 році Радянська армія звільнила найбільший нацистський табір смерті Освенцим-Біркенау (Польща). За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей.

"Холокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції ГА ООН. Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами - ще понад 90 держав. Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоб уроки Голокосту назавжди збереглися в пам'яті наступних поколінь і сприяли запобіганню актам геноциду в майбутньому.

29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю, назва якої – Крути!

Крути – це великий перелом на межі двох століть. 29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихала, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України… Цієї станції немає на картах України. Загубилась вона серед дрімучих борів на північний схід від України…

Їх було 300 проти шеститисячної армії. Половина з них впало в бою, а половину забрали в полон, довго й жорстоко катували. Їх вишикували  чотирикутником. З нелюдською люттю їх били  прикладами, нагаями і просто кулаками. Та не впали вони на коліна, не просили пощади, помилування. Вони мужньо зустріли вирок суду. А він був такий: поранених  відправити до Харкова, а решту – розстріляти. Розстрілювали за те, що розмовляли українською мовою, за пісню українську, навіть за сорочку-вишиванку можна було кулю дістати. Гинула молодь України, її цвіт, її надія. Тільки-но більшовики залишили Крути, селяни з довколишніх сіл познаходили тіла розстріляних. Їхніх очей не було вкрито за давнім звичаєм червоною китайкою. Ворог кинув їх на поталу дикій звірині та хижим крукам. Селяни зібрали їхні тіла, поховали за християнським  звичаєм. На могилі поставили хрест. Загинув увесь студентський курінь. Загинули юнаки славною смертю, смертю героїв, віддавши своє молоде життя за Україну, показавши, що воля українського народу за визволення є твердою і непереможною. Вони стримали, хоч і ненадовго, захоплення ворогом Києва.

Ви за свободу гинули без скарги,

Серед потоків і руїн.

Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

 

 

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

У цей День ми вітаємо весь український народ! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

Профілактика насильницьких дій у родинах та класних колективах   

           Діти – особлива соціально-демографічна група населення віком до 18 років, яка має свої специфічні потреби, інтереси та права, але не володіє достатньою спроможністю відстоювати і захищати їх перед суспільством. Із правової точки зору вона є самостійним суб’єктом права, тому на неї поширюється весь комплекс громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав дитини. 

Жорстоке поводження з дітьми та підліткове насильство – проблема держави і кожної свідомої особистості. Її прояви – це тисячі дітей, які не отримують освіти, не мають постійного місце проживання, жебракують з однолітками або дорослими, потерпають від побиття та насильства, яких примушують до важкою праці. Конституція України зазначає, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.

Стаття 3 Конституції стверджує, що людина, її життя та здоров’я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 28 Конституції України встановлює, «що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню».

В «Енциклопедії соціальної роботи» зазначається, що «типова модель сімейної жорстокості – це застосування сили сильнішого до слабшого. Сила може бути фізичною чи зазначатися статусом». Жорстоке ставлення до дітей зумовлюється як недієздатністю і залежністю останніх, їхнім невмінням захистити себе, слабкістю, так і позицією сильного, дорослого, котрий самореалізується таким чином, відстоює позицію сильного : «Бий своїх, щоб інші лякались».

Жорстоке поводження, як зазначає Ф.Буше-Сольньє, - це правова категорія, «що є ширшою, ніж тортури та нелюдське і принизливе для гідності поводження».

Згідно ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім»ї жорстоке поводження може мати вигляд насильства – «будь-яких умисних дій фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психологічному здоров’ю.

За свідченням дітей, із жорстокістю вони вперше стикаються у власній родині.

Жорстоке ставлення до дітей посилюється у ситуаціях алкоголізму або наркотизації батьків, у неповних і кризових сім’ях. Тому профілактика алкоголізму та наркоманії є також важливою складовою соціальної роботи в навчальних закладах з попередження жорстокого поводження з дітьми.

Соціально-психологічна служба навчальних закладів м. Житомира систематично працює над формування педагогічної культури батьків. Сучасний життєвий ритм стрімкий і напружений, тож сім’я має бути притулком для душі, місцем переходу до стану розкутості, зняття психологічного напруження. Любов - найкращий засіб виховання.

Жорстоке поводження – поняття ширше за насильство, оскільки воно не завжди умисне, свідоме, може не зачіпати прав і свобод дітей, але не задовольняти при цьому їхніх потреб та інтересів, і виражатися у грубій формі. Насильство здійснюється з наміром отримати певний ефект, а жорстоке поводження може мати в основі цілком позитивні наміри. Трапляються випадки, коли людина, яка здійснює жорстоке поводження, не усвідомлює поганих наслідків цього.

Жорстоке поводження з дітьми педагогічних працівників виявляється у:

- приниженні, ставленні в куток;

- нагадування при класному колективі про вади дитини, особливості сім»ї, сімейні події, про які вчителю стало відомо;

- ігнорування фізичних потреб дитини;

- існування улюбленців;

- підвищеному тоні, крику, необґрунтованих, неадекватних оцінках;

- авторитаризмі, вимогах без пояснень;

- недоцільних вимогах щодо зовнішнього вигляду дитини і застосуванні дій щодо його покращення тощо.

Школа є другим соціальним інститутом, що бере участь у розвитку особистості і нерідко може провокувати насильство з боку батьків. Учитель повідомляє батькам, що їх дитина пропускає уроки, має погану поведінку й одержує погані оцінки. Отримуємо результат: мінімум – моральний вплив, максимум - фізичне покарання. Практика показує, що як правило батьки карають дитину не за реальну провину, а за пережитий сором через спілкування з вчителем.

Жорстоке поводження з дітьми найчастіше трапляється в колі ровесників. В аспекті профілактики насильницької поведінки варто згадати вплив на формування агресивних тенденцій учнівської молоді засобів масової інформації. Спостерігаючи за насильницькою поведінкою на екрані діти схильні до відтворення цього в реальному житті. А кількість передач, які транслюють насилля стає все більше. Головне завдання сучасних батьків - дозувати перегляд телепередач та доступ Інтернет- ресурсів.

Окремим напрямом профілактичної роботи в навчальних закладах міста щодо жорстокого ставлення до дітей є формування неприйняття жорстокого поводження з дітьми в колі ровесників в макро – та мікро середовищі. Діти повинні знати, що таке жорстоке поводження з однолітками, як воно карається, що це – ганебно. Працюємо над формуванням дієвого неприйняття у них жорстокого поводження з ровесниками. Намагаємося створити умови в навчальних закладах, за яких можна почути голос дитини.

Педагогічний вплив передбачає використання всіх засобів і прийомів для досягнення виховного результату, ефективними є прийоми, які затримують негативний розвиток особистостей вихованців, сприяють формуванню позитивних рис, допомагають скорегувати спрямованість емоцій, ставлень, поведінки підлітка.

Жоден метод впливу не може бути ефективним, якщо застосовується не в комплексі. Ми переконанні мало чого можна домогтися одними словами. Потрібен соціально-педагогічний вплив на дитину, зміна середовища існування, способу життя.

Проблема жорстокого поводження, насильства і комплексних порушень прав дитини призводить до різних видів відповідальності батьків, посадових осіб. Водночас не всі види жорстокого поводження відбиті в законах, деякі регулюються моральними нормами, залежать від правової і педагогічної культури батьків, учителів, особистісних рис, власного досвіду, від усіх суб’єктів жорстокого поводження.

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми призводить до найрізноманітніших наслідків, але усіх їх об’єднує одне – шкода здоров’ю дитини чи небезпека для її життя

Для дітей, що часто потерпають від вербальної агресії з боку батьків, однокласників, педагогів характерний високий рівень фізичної агресії, міжособистісні проблеми. Такі особливості дітей заважають їх соціальній адаптації, викликають неприйняття і навіть відчуження з боку однолітків і дорослих.

Постійна критика і словесні образи дитини призводять до того, що вона починає вважати, що не заслуговує хорошого відношення батьків або інших дорослих, не гідна любові. Рівень її самоповаги значно знижується, порушується самосприйняття, розвивається низька самооцінка, "комплекс неповноцінності". Такі діти, пристосовуючись до ситуації, виробляють різні способи поведінки, самовираження - від схильності до самоти, фантазій, марень протягом дня до агресії і асоціальної поведінки. Агресія і гнів можуть бути спрямовані як проти інших, так і проти себе.

Актуальним залишається питання про участь педпрацівників у здійсненні індивідуального підходу до виховання, навчання, розвитку школяра. Дитина проводить у навчальному закладі значний час, який потрібно раціонально використати для захисту її прав, свобод та інтересів.

Ми повинні усвідомити, що не все в роботі з дитиною та її сім'єю покладається на шкільного психолога, класного керівника. Значний обсяг цієї роботи покладається на представників інших галузей, відомств, служб: кримінальної міліції, управління у справах дітей, управління у справах сім'ї, молоді та спорту, центру соціальних служб для молоді, наркологічного диспансеру та ін.

 

          Про посилення профілактичної роботи

 з попередження насильства та жорстокості в учнівському середовищі

 Актуальною проблемою, яка стоїть перед сучасним українським суспільством, є подолання й недопущення будь-яких проявів насильства в молодіжному середовищі. Це обумовлено тим, що атмосфера насильства і жорстокості стає звичною і в ряді випадків не викликає протесту і протидії в підлітковому та юнацькому середовищі як у навчальному закладі, так і за його межами.

Одну з ключових ролей у справі захисту дітей від насильства мають відігравати саме школи, адже сучасні заклади освіти й виховання при всіх їх проблемах, труднощах, недоліках зберігають статус одного з основних інститутів соціалізації особистості, її становлення і розвитку. А тому дорослі, які здійснюють контроль за навчальними закладами і які працюють у них, зобов’язані забезпечити умови, що сприяли б утвердженню людської гідності дитини та її розвитку. На це керівників навчальних закладів орієнтують й Закони України «Про освіту», «Про охорону дитинства», накази Міністерства освіти і науки від 23.08.2006 № 2006 «Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх», від  25.12.2006 № 844 «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми» та інші нормативно-правові документи. 

 Ефективність профілактичної роботи з цього напрямку в значній мірі залежить від розуміння актуальності проблеми насильства в умовах конкретного навчального закладу, основних чинників  формування насильницького поводження підлітків тощо. А тому з  метою визначення  ставлення учнів до проблеми насильства, стану профілактичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах у грудні 2013 ро­ку проведено регіональне соціологічне дослідження.

Об’єктом цього дослідження на емпіричному рівні виступила учнівська молодь 9-11 класів загальноосвітніх шкіл 10 районів та міст області. Усього в опитуванні взяли участь 500 осіб. Варто зауважити, що суттєвих розбіжностей у даних, отриманих від міських шкіл та шкіл сільської місцевості, кількість яких була однаковою, помічено не було. Усі виявлені проблеми мають системний характер і майже не залежать від територіального чинника (за винятком окремих показників, про що буде зазначено нижче).

            У якості основного методу дослідження було вико­ристано анкетне опитування, яке вважається одним із найефективніших методів збору соціальної інформації в масових соціологічних дослідженнях.

Проведене серед старшокласників опитування щодо ставлення до проблеми насильства засвідчило, що старшокласники мають досить точне уявлення майже про всі види насильства. Так, 90%  опитаних змогли виокремити фізичне насильство, 70% - економічне. Більше половини опитаних ідентифікували психологічне насильство в таких його проявах, як залякування іншої людини; обмеження свободи іншого. Це є результатом впливу тієї просвітницької роботи, яка проводиться в навчальних закладах. Основними носіями інформації, на думку опитаних, є практичні психологи (74,8% відповідей) та педагоги (68,2% відповідей). Далі розподіл виявився таким: соціальний педагог (40,2%), представники правоохоронних органів (25,2%), директор школи (22,6%),  представники соціальних служб (14,2%).

У той же час такі різновиди психологічного насильства, як ігнорування почуттів іншої людини та підкреслювання недоліків змогли ідентифікувати лише відповідно 13,6% та 9,8%. Така тенденція може свідчити про недостатню увагу до цього питання з боку педагогічних працівників, а також недостатнє розуміння психологічного насильства як явища ними самими.

Порівняння результатів опитування з подібним опитуванням, що було проведено в області в 2007 році, засвідчило зменшення кількості учнів, які зазнали насильство у будь-якій його формі. Так, якщо у 2007 році цей показник становив 31%, то у 2013 році – 9,4%. Цьому певною мірою сприяє те, що у школі розповідають про те, як  запобігти насильству і хто може допомогти в подібних випадках (на це вказали 88,2% опитаних). Найпоширенішими формами, які проводяться у школі щодо інформування про можливі види допомоги дитині, постраждалій від насильства, є класні години (68,8% відповідей), консультації практичного психолога та соціального педагога (52,6% відповідей), тренінги (42,4% відповідей), загальношкільні виховні заходи (41% відповідей), тематичні заходи (31,6% відповідей).

 Місцем, де опитані найчастіше зазнають насильство, учні в переважній більшості вважають навчальний заклад (4,8%) та вулицю (3%) (для порівняння – у 2007 році ці показники становили відповідно 13% та 8%). Опитування засвідчило той факт, що відсоток учнів, яким довелося пережити насильство від ровесників у навчальному закладі, серед учнів сільських шкіл вдвічі вищий, ніж серед учнів міських шкіл (6,4% проти 3,2%).

У ролі агресорів опитані здебільшого називають однолітків та сторонніх людей на вулиці. При цьому опитані відмічають доволі загрозливий рівень частоти проявів організованого насильства з боку груп дітей. Так, відповідаючи на питання, хто найчастіше чинить насильство у школі, учні називають групи старшокласників – 23% або ровесників – 13%. Такі результати свідчать про недостатню організованість дітей, про відсутність позитивного наставництва в школі, що призводить до формування підлітками власних мікросоціумів за принципом «зграї». При цьому в сільській місцевості відсоток старших учнів як основного джерела насильства майже вдвічі перевищує показник по місту (30% проти 16,8%).  

Старшокласники досить відверто відзначали свій особистий внесок у загальну ситуацію із поширенням насильства: 5,6% опитаних вказали, що самі чинили насильство проти інших. Здебільшого це психологічне насильство (ігнорування інших - 54,8% відповідей). Серед інших проявів насильницької поведінки відмічаються побиття інших (11,2% відповідей), залякування (11,4% відповідей), приниження (12,8% відповідей). У цілому ж показники проявів фізичного та психологічного насильства знизилися у порівнянні з 2007 роком. У той же час економічне насильство, зокрема знищення речей інших, набуло дещо більшого поширення: 2007 рік – 5% відповідей; 2013 рік - 7,2% відповідей.

Відповідаючи на питання «Чи хочеш ти дізнатися більше про те, до кого звертатися у випадку насильства над дитиною?», думки опитаних розділилися. 41% опитаних зазначили, що потребують додаткової інформації, стільки ж вважають, що їм це не потрібно. У розрізі районів та міст ситуація дещо інша: в сільській місцевості відсоток тих, хто хоче дізнатися більше становить 49,6%, у місті – 32,4%. Таким чином, кількість потребуючих додаткової інформації все ще залишається високою, що обумовлює необхідність продовження інформування, але переведення його на інший рівень: розробки конкретних механізмів дій з урахуванням особливостей конкретної школи та місцевості, в якій вона розташована.

Узагальнюючи результати опитування, можна зробити такі висновки:

1. Проблема насильства не є новою і незнайомою для учнів. Відкрите обговорення цієї проблеми призводить до формування аналогічних понять і уявлень відносно піднятої теми у старшокласників.

<
Пошук
Наші партнери
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Погода в Шостці
Архів записів
Форма входу

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz